ВІДНОВЛЕННЯ ПО РОЗКЛАДУ

СЬОГОДНІ ГОСТРО СТОЇТЬ ПРОБЛЕМА ЗНИЖЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПАДІННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ. ОДНІЄЮ З ПРИЧИН ЦЬОГО Є ІНТЕНСИВНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ТА РІЗКЕ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ ГУМУСУ В ҐРУНТАХ. РОСЛИННІ РЕШТКИ, ЩО ЗАЛИШАЮТЬСЯ НА ПОЛІ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР, — ЦЕ ДОСТУПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ НАКОПИЧЕННЯ ГУМУСУ Й ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ РОСЛИН ТА ҐРУНТОВОЇ БІОТИ. ЗАСТОСУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ДЛЯ ПРИШВИДШЕННЯ РОЗКЛАДАННЯ СОЛОМИ — ЦЕ ЕФЕКТИВНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕТОД УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯЖНИВНИМИ РЕШТКАМИ — ГУМІФІКАЦІЯ. ЦЯ ТЕХНОЛОГІЯ ДОЗВОЛЯЄ ЗБЕРЕГТИ ТА ЗАКРІПИТИ В ҐРУНТІ ПОЖИВНІ ЕЛЕМЕНТИ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В РЕШТКАХ Й ОДНОЧАСНО ПОДРІБНИТИ САМІ РЕШТКИ.

 Агроспеціалістам майбутнього знадобиться нова система мислення, розвинені організаторські здібності й знання у сферах ІТ і біотехнологій. Фермери почнуть мислити, як інноваційні підприємці, застосовуючи нові технологічні рішення для підвищення ефективності господарств. Разом із цим велика увага приділятиметься екології — інтенсивні технології, що виснажують ґрунти, поступово замінюватимуться на безпечні для навколишнього середовища. Тож, за всіма прогнозами, найближчим часом з’явиться й буде популярною професія сільськогосподарського еколога. Першочерговим завданням такого спеціаліста буде знешкодження впливу наслідків ведення сільського господарства на довкілля й відновлення родючості ґрунтів. Ці процеси неможливі без застосування відповідних екологічно чистих препаратів. Що цікаво, їх уже застосовують окремі вітчизняні сільськогосподарські підприємства! Ось як, наприклад, господарство «Агрофорт», що на Київщині, яке одне з перших у країні застосувало біопрепарат Ризобакт СП «Гуміфікатор» для гуміфікації рослинних решток. Чи ефективна та економічно виправдана така технологія, ми довідалися у головного агронома підприємства Віктора Чайківського.

ПАНЕ ВІКТОРЕ, ЯКІ МЕТОДИ ЗАСТОСОВУВАЛИ Й ЗАСТОСОВУЄТЕ СЬОГОДНІ У ВАШОМУ ГОСПОДАРСТВІ ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ РОСЛИННИХ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК?

До появи деструкторів стерні ми для утилізації пожнивних решток зазвичай ви ­ користовували аміачну селітру або карбамід — азот, що входить до їх складу, пришвидшує перегнивання решток рослин. Саме таким чином готували ґрунт до наступної посівної. Цей спосіб і до сьогодні є дієвим, але він високовитратний.

ЦЕ ОСНОВНА ПРИЧИНА, ЩО СПОНУКАЛА ВАС ВИПРОБУВАТИ ДЕСТРУКТОРИ СТЕРНІ Й ЗОКРЕМА БІОПРЕПАРАТ РИЗОБАКТ?

 Ризобакт не лише сприяє підвищенню вмісту гумусу й поліпшує структуру ґрунту, забезпечує відновлення мікробіоценозу ґрунту, підвищує його мікробіологічну активність, він також активізує природну фіксацію атмосферного азоту, завдяки чому на розкладання рослинних решток не ви ­ трачається азот із ґрунту.

ЩО СОБОЮ ЯВЛЯЄ ЦЕЙ ПРЕПАРАТ?

Механізм дії препарату полягає у сприянні розвитку спеціалізованих видів мікроорганізмів, що забезпечують спрямовану трансформацію решток культурних рослин у гумусові речовини в ґрунті, завдяки чому поліпшуються умови живлення наступної культури сівозміни, структурний та мікробіологічний стан ґрунту. Постачальником препарату Ризобакт є компанія «Родоніт».

КОЛИ ВАШЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЧАЛО КОРИСТУВАТИСЯ ЦИМ ПРЕПАРАТОМ І ЧИ СПІВПРАЦЮВАЛИ ВИ ІЗ ЦІЄЮ КОМПАНІЄЮ РАНІШЕ?

 З «Родонітом» ми співпрацюємо вже кілька років, починали з стимуляторів росту рослин Альбіт та Лігногумат. Використовували ці препарати спочатку тільки для обробки насіння пшениці та ячменю. Норми: Лігногумат — 0,5 л на тонну насіння, Альбіт — 0,05 л/т. Потім впровадили обробки по вегетації разом з ЗЗР та живленням. Оцінили ефективність препаратів на озимій пшениці, потім застосували на соняшнику й кукурудзі. А у 2014 році компанія запропонувала нам Ризобакт СП «Гуміфікатор» на випробування.

НА ЯКУ ПЛОЩУ ВИ ВНЕСЛИ РИЗОБАКТ ПЕРШОГО РОКУ?

Першого року ми застосували Ризобакт на кукурудзі й обробили ним близько 50 гектарів. А вже навесні побачили результат: ґрунт став пухким, стебла рослин й інші рештки під дією мікроорганізмів розкла ­ далися набагато швидше, ніж це було із селітрою чи карбамідом.

ЧОМУ ДЛЯ ВИПРОБУВАНЬ БУЛО ОБРАНО КУКУРУДЗУ?

 Усе просто — ця культура має дуже велику масу пожнивних решток. Так, за середнього врожаю 10–11 тонн з гектара маса решток становить близько 6–7 т/га.

ЧИ ЗАСТОСОВУВАЛИ ВИ ГУМІФІКАТОРИ РАНІШЕ?

Уперше ми спробували препарати цієї групи у 2014 році й теж на незначній площі. Вони також дали ефект, але Ризобакт виявився набагато кращим. Тим більше, що проти аналогів він доступніший: витрати менші приблизно на 50 гривень на гектар.

ЧИ ЗБІЛЬШИЛИ ВИ ПЛОЩУ ОБРОБКИ РИЗОБАКТОМ НАСТУПНОГО РОКУ?

Результат випробувань нас так вразив, що наступного року ми обробили препаратом близько 1000 гектарів, а у 2016 ­му — вже всю площу, яка в нашому господарстві відведена під кукурудзу. А це близько 4000 гектарів, під цією культурою в структурі «Агрофорту» близько 45%.

 А ЯК ЩОДО ЦЬОГО РОКУ? ПЛОЩА ОБРОБКИ РИЗОБАКТОМ ЩЕ ЗБІЛЬШИТЬСЯ?

Так. Цієї осені препарат будемо вносити на площі близько 5000 гектарів: до кукурудзи приєднається озима пшениця.

ЧИ ПРЕПАРАТ НЕ ВТРАЧАЄ ЕФЕКТИВНОСТІ, ЯКЩО ЙОГО ЗАСТОСОВУВАТИ КІЛЬКА РОКІВ ПОСПІЛЬ?

Ми ведемо спостереження з першого року застосування Ризобакту, і можу вам сказати, що його ефективність тим краще, чим довше ним користуватися. Структура ґрунту після Ризобакту відчутно поліпшується. Цього року ми сіяли ріпак і змогли порівняти умови за використання Ризобакту й без нього. Так сталося, що на одному полі в нас були площі, які обробили препаратом, так і не оброблені ним. Так ось, коли сівалка під’їхала до місця, де препарат уже вносили два роки поспіль, вона сама по собі опустилася на 2–3 см — настільки пухкішим там виявився ґрунт.

А ЯК ДІЯ РИЗОБАКТУ ВПЛИВАЄ НА ВРОЖАЙНІСТЬ?

Зрозуміло, що поступове поліпшення структури ґрунту сприяє збільшенню врожаю. Після застосування Ризобакту для гуміфікації залишків кукурудзи, урожайність наступної культури — сої підвищилась на 3,4 центнера з гектара порівняно з урожайністю на полі, де не проводилась гуміфікація. Якщо казати про озиму пшени ­ цю, її врожайність у нашому господарстві зросла на 1,5–2 ц/га.

 НА ЯКИХ КУЛЬТУРАХ НАЙДОЦІЛЬНІШЕ ЗАСТОСОВУВАТИ РИЗОБАКТ?

На тих, що по собі залишають великі за розміром чи масою рештки. Це вже вищезгадана кукурудза, а також озима пшениця, льон та соняшник.

ЯКА ТЕХНОЛОГІЯ ВНЕСЕННЯ РИЗОБАКТУ?

Ризобакт — це бактеріальний продукт, органічна нетоксична речовина. Тому його вносять у ґрунт звичайними штанговими обприскувачами. Рекомендована виробником пропорція для кукурудзи — 1,5–2,5 л препарату на 200–250 л води залежно від маси решток. Проте на пшениці кількість препарату можна зменшити до 1,5–2 л. Кількість води залежить від погоди під час внесення. Препарат вносять восени після збору врожаю. На кукурудзі це відбувається на початку листопада. В наших широтах з останнім місяцем осені приходять перші похолодання, але за плюсової температури препарат повністю виконує свої функції. Зимою через зниження температури дія препарату практично припиняється, але він не втрачає своїх властивостей, і навесні гуміфікація рослинних решток відновлюється. Єдине застереження — Ризобакт «боїться» прямих сонячних променів, що треба враховувати під час внесення його у ґрунт. Також після внесення бажано перемішати препарат з рослинними рештками, застосувавши, наприклад, дисковий лущильник.

ЧИ Є ПЕВНІ ОСОБЛИВОСТІ В ЗАСТОСУВАННІ РИЗОБАКТУ?

Треба мати на увазі, що на ефективність препарату можуть вплинути погодні умови Волога сприяє розвитку мікроорганізмів у складі Ризобакту, тому за посушливої погоди його ефективність може дещо зменшитися. Проте цей показник, за нашими спостереженнями, не перевищує 30%, що свідчить на користь препарату.

 ЯКЩО ГОВОРИТИ ПРО СОБІВАРТІСТЬ, ЯКІ ВИТРАТИ НА ОБРОБКУ ЗАЛИШКІВ РИЗОБАКТОМ ПРОТИ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ ЧИ КАРБАМІДУ?

Обробка Ризобактом потребує набагато менших витрат — один гектар коштує при ­ близно 300 гривень, а аміачної селітри на ту саму площу потрібно як мінімум 100 кілограмів, а це вже 800 гривень.

ОТЖЕ ВИХОДИТЬ, ЯК КАЖУТЬ, «ДЕШЕВО І СЕРДИТО».

Крім підвищення урожайності та якості наступної культури, пригнічення розвитку патогенів, зниження рівня захворюваності наступних посівів, покращення структу ­ ри та мікробіологічної активності ґрунту, маємо наразі великі економічні переваги, а саме: зниження вартості внесення гуміфікатору, скорочення витрат на фунгіциди та мінеральне живлення. Але, найголовніша перевага, — це оздоровлення ґрунтів та відродження їхньої родючості!