Садівники скептично ставляться до обприскування саду восени
Садівники скептично ставляться до обприскування саду восени, вважаючи цей захід марними витратами. Однак в 50-70-ті роки минулого століття осінні обробки, особливо дерев кісточкових культур, були важливим прийомом в технології захисту їх від хвороб. І не дарма. Дійсно обробки фунгіцидами зазвичай завершуються в плодових садах в липні, а ягідників і того раніше. І до наступної весни дерева і кущі залишаються не захищеними від хвороб. В результаті в першу чергу страждають плодові бруньки, від здоров'я яких залежить урожай плодів і ягід в майбутньому році. Їх вражають різні патогенні мікроорганізми, і в першу чергу бактерії, що викликають небезпечне захворювання, відоме як бактеріальний опік. Особливо посилюється розвиток бактеріозів восени під час тривалої теплої і вологої погоди,яка нерідко триває в останні роки до середини грудня. Та й зими з частими теплими періодами також сприяють посиленню розвитку бактеріозів. В бруньках, здавалося б на перший вигляд здорових, недорозвиваються маточки і тичинки. Часто такі плодові бруньки, хоча і розпускаються наступної весни, але плоди не зав'язуються. При сильному ураженні сади цвітуть, але бджоли там не літають, через відсутність в квітках нектару. Ще у вересні при поздовжньому розрізі плодових бруньок, уражених бактеріозом, добре помітний некроз тканин. Такі бруньки в першу чергу страждають від морозів. За даними американських дослідників інфікованість рослин бактеріями посилюється через ураженість їх низькою температурою. Потрапивши у міжклітинники, при мінусовій температурі (-2 -10 градусів), бактерії стають центрами кристалізації або активаторами кристалізації води. Спостерігається ефект «бурульки», тобто, збільшення кристалів льоду за рахунок вилучення води з цитоплазми. Кристали своїми гострими краями викликають загибель клітин, тканин і навіть всієї рослини. В результаті спостерігається різке зниження морозостійкості рослини, що і призводить до масової загибелі плодових бруньок, нерідко і надземної частини рослин.
При тривалій теплій і вологій погоді восени сильно страждає кора дерев та кущів. Створюються вельми сприятливі умови для розмноження бактерій в паренхімі кори. При інтенсивному їх розмноженні, окремі ділянки кори гілок і штамба, особливо молодих дерев, темніють, утворюються виразки, тріщини, які нерідко приймаються садівниками за сонячні опіки. Хвороба ускладнюється ще й тим, що на ураженій бактеріозом корі поселяються різні гриби: альтернарія і ін., що руйнують не тільки кору, але і деревину.
Під час листопаду бактерії проникають в провідну судинну систему через місце відриву листя. Тим самим збільшується інфікованість дерев і кущів патогенними бактеріями.
Наведені аргументи, та й багаторічні спостереження автора, свідчать про те, що восени, особливо при тривалій теплій і вологій погоді, необхідний захист дерев і кущів від патогенних мікроорганізмів. Цей захист цілком виправданий: очищається кора дерев і кущів від патогенних бактерій і грибів, в результаті чого не утворюються тріщини і виразки на корі. При цьому різко зменшується число хворих плодових бруньок, нездатних зав'язувати плоди, підвищується стійкість бруньок до низьких температур.
Захист дерев і кущів найбільш ефективний при обробці в два терміни: незабаром після збирання врожаю плодів і ягід до початку листопада і після опадання листя. У перший термін обробки застосовуються мідьвмісні препарати: 1% бордоська суміш (по 100 г мідного купоросу і вапна на 10 л води) або препарат, що містить йод, - Фармайод (10 мл на 10 л води). Після опадання листя можна використовувати Фітолавін, ВРК - антибактеріальний препарат, який показав високу ефективність в захисті дерев від бактеріозів, особливо ефективний для оздоровлення судинної провідної системи. Фітолавін, ВРК пригнічує також розмноження патогенних грибків. Застосовується в нормі 20 мл на 10 л води.