ДЕСТРУКТОРИ СТЕРНІ. ЯКИЙ КРАЩЕ ВИБРАТИ? ДЕСТРУКТОР ЧИ ГУМІФІКАТОР, ЩО КРАЩЕ ВИБРАТИ?

Деструктори рослинних решток (стерні) з’явилися на ринку порівняно недавно. Доцільність їхнього використання досі ставиться під сумнів деякими аграріями, в основному через брак практики. Однак агровиробники, які мають досвід правильного застосування препаратів для розкладання рослинних решток, свідчать про їх ефективність в відновленні родючості ґрунту, оздоровленні його мікрофлори та попередженні деградації ґрунту.

Деструктори стерні, які є в наявності на ринку України можна умовно поділити за типом походження: грибні; бактеріальні; активатори мікрофлори на основі біологічно активних речовин, гумати.   Спробуємо розібратися який препарат краще вибрати для розкладання рослинних решток, в чому їх переваги та недоліки.

Прихильники традиційної технології розкладання рослинних решток досить часто для деструкції рослинних решток застосовують гумати.

Чи впливають гумати на процес розкладання рослинних решток? Так впливають, але опосередковано.

        При внесенні гуматів сумісно з азотними добривами підвищується на 20-30% їх дія,  посилюється діяльність мікрофлори ґрунту,  макроелементи, що знаходяться в ґрунті переходять в доступну для рослин форму .

Компанія Родоніт також має досвід застосування гумінових препаратів для розкладання післяжнивних решток. Так, обробка рослинних залишків пшениці озимої Лігногуматом 0,2 кг/га та аміачною селітрою 34 кг/га сприяла підвищенню урожайності наступної культури сівозміни, а саме, ячменю озимого на - 7,5 ц/га відносно контролю (без азотних добрив та Лігногумату) та на 4,8 ц/га відносно варіанту з внесенням аміачної селітри (34 кг/га).

З деструкторів грибного походження зазвичай переважають препарати з вмістом грибів роду Trichoderma.

 Серед них найбільшою целюлозолітичною активністю характеризуються гриби Trichoderma harzianum і Trichoderma reesei, оскільки вони є безпосередніми руйнівниками целюлози. Інші гриби роду Trichoderma характеризуються більш вираженими фунгіцидними властивостями, ніж целюлозолітичними. На це слід звернути увагу, коли купуєте деструктори на основі грибів.

Міцелій грибів роду Trichoderma проникає в структуру соломи і руйнує її повністю. Препарати на основі триходерми переважно працюють тільки в оптимальних погодних умовах (температура (20-25 °С) і при достатній кількості вологи).

Триходерма руйнує целюлозу рослинних залишків повністю і процес розкладання йде з виділенням вуглекислого газу і води, тобто вуглець виділяється в атмосферу у вигляді вуглекислого газу.

Отже просто розчиняється в повітрі, дуже важливий, як поживне середовище для мікроорганізмів, вуглець.

Вносять препарати на основі триходерми разом з азотними добривами (10 кг на га в д.р. - КАС, карбамід) в баковій суміші. Азотні добрива допомагають завершити процес розкладання рослинних залишків. Обробку проводять у вечірні години з наступною заробкою у ґрунт.

Виробники препаратів - деструкторів стерні дуже часто до грибів роду Trichoderma додають бактерії роду Bacillus. Навіщо? Бактерії роду Bacillus найпоширеніші види мікроорганізмів ґрунту. Коли гриби роду Trichoderma зробили вже свою роботу, то бактерії потрібні для завершеності процесу деструкції рослинних решток. Такі деструктори також вносять з мінеральними добривами. А це додаткові витрати.

На відміну від  великого різноманіття деструкторів стерні компанія Родоніт понад 5 років просуває на ринку препарат – Ризобакт Гуміфікатор, який не тільки розкладає рослинні залишки і покращує фітосанітарний стан грунту, але, крім цього, закріпляє в ґрунті вуглець, живлення для ґрунтової мікробіоти, яка  забезпечує отримання 0,8-3,0 т/га вуглецевого органічного добрива, збагаченого макро- і мікроелементами, амінокислотами та іншими органічними речовинами з рослинних залишків.

Однією з важливих переваг Ризобакту Гуміфікатору - є те, що до його складу входить співтовариство мікроскопічних грибів роду Penicillium sp. і бактерій Micrococcus sp. А це не один і не два види мікроорганізмів, як в інших препаратах а цілий мікробіологічний консорціум який позитивно впливає як на пожнивній рештки так і на  родючість грунту для наступних культур, витісняючи патогенні гриби і бактерії.

Технологія застосування препарату полягає у внесенні (обприскуванні) на рослинні решки (солому і стерню зернових культур, післяжнивні залишки кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших с/г культур). Застосування препарату прискорює деструкцію рослинних залишків зернових і технічних культур до гумусоподібних речовин без застосування мінеральних азотних добрив. Гумусоподібні речовини містять в своєму складі високий вміст вуглецю. Тобто, вуглець при розкладанні рослинних залишків не випаровується у вигляді вуглекислого газу, а закріплюється у вигляді гумусоподібних речовин.

 Чому це важливо? Вуглець стає доступним для всієї мікробіоти ґрунту і є для неї чудовим поживним середовищем.

Ризобакт Гуміфікатор можна вносити за будь-якої погоди, навіть в умовах посухи, низьких температур та ін. Тому що, бактерії і гриби, які входять до складу препарату знаходяться в споровому вигляді. При настанні оптимальних умов мікроорганізми відновлюють свою роботу.

Умови застосування препарату також досить широкі. Рослинні рештки після внесення препарату можна зароблювати в ґрунт, а можна і не зароблювати, що важливо при No-Till або при використанні традиційного або мінімального обробітку ґрунту.

Застосування препарату Ризобакт гуміфікатора на пожнивних залишках це – відмова від глибокої оранки  (достатньо лише неглибокого дискування на глибину 3-5см), відмова від застосування азотних добрив для деструкції(до складу входять азотофіксуючі бактерії), оздоровлення грунту, руйнування плужної підошви та підвищення врожайності при менших затратах

 Спробуйте, та побачите самі ефект від застосування Ризобакту Гуміфікатору.

Технологія гуміфікації є найбільш економічно вигідною, ефективною та екологічною з усіх існуючих технологій роботи з рослинними залишками!