Садівники скептично ставляться до обприскування саду восени
Садівники скептично ставляться до обприскування
саду восени, вважаючи цю обробку марними витратами. Однак в 50-70-ті роки
минулого століття осінні обробки, особливо кісточкових дерев, були важливим
прийомом в технології захисту насаджень від різних захворювань. І не дарма.
Дійсно обробки фунгіцидами зазвичай завершуються в плодових садах в липні, а
ягідників і того раніше. І до наступної весни дерева і кущі залишаються не
захищеними від хвороб. В результаті в першу чергу страждають плодові бруньки,
від стану яких навесні залежить урожай плодів і ягід в майбутньому році. Плодові
бруньки вражають різні патогенні мікроорганізми, і в першу чергу бактерії, що
викликають небезпечне захворювання, відоме як бактеріальний опік. Під час тривалої теплої і вологої погоди восени,
що досить часто триває в останні роки аж до середини грудня, бактеріальний опік
набуває своїх обертів. Та й зими з тривалими теплими періодами також сприяють
посиленню захворювання. В бруньках, здавалося б на вигляд здоровими,
недорозвиваються маточки і тичинки. Часто такі плодові бруньки, хоча і
розпускаються наступної весни, але плоди не зав'язуються. При сильному ураженні
сади цвітуть, але бджоли не прилітають, через відсутність в квітках нектару. Ще
у вересні при поздовжньому розрізі плодових бруньок, уражених бактеріозом,
добре помітний некроз тканин. Такі бруньки в першу чергу страждають від
морозів. Потрапивши у міжклітиники, при мінусовій температурі (-2 -10о
С градусів), бактерії стають центрами кристалізації або активаторами
кристалізації води. Спостерігається ефект «бурульки», тобто, збільшення
кристалів льоду за рахунок вилучення води з цитоплазми. Кристали своїми
гострими краями викликають загибель клітин, тканин і навіть всієї рослини. В
результаті спостерігається різке зниження морозостійкості, що і призводить до
масової загибелі плодових бруньок, нерідко і надземної частини рослин.
При тривалій теплій і вологій погоді восени сильно страждає кора дерев і кущів. Створюються вельми
сприятливі умови для розмноження бактерій в паренхімі кори. При інтенсивному їх
розмноженні окремі ділянки кори гілок і штамба, особливо молодих дерев,
темніють, утворюються виразки, тріщини, які нерідко приймаються садівниками за
сонячні опіки. Хвороба ускладнюється ще й тим, що на ураженій бактеріозом корі
поселяються різні гриби.
Під час листопаду бактерії проникають в провідну судинну систему через місце
відриву листя. Тим самим збільшується інфікованість дерев і кущів патогенними
бактеріями.
Наведені аргументи, та й багаторічні спостереження, свідчать про те, що
восени, особливо при тривалій теплій і вологій погоді, необхідний захист дерев
і кущів від патогенних мікроорганізмів. І, здавалося б марні витрати, цілком
виправдані: очищається кора дерев і кущів від патогенних бактерій і грибів, в
результаті чого не виникають тріщини і виразки на корі. При цьому різко
зменшується число хворих плодових бруньок, нездатних зав'язувати плоди,
підвищується стійкість бруньок до негативних температур. І що не менш важливо, зменшується
ураженість провідної судинної системи плодоносних гілок патогенними бактеріями.
Захист дерев і кущів найбільш ефективний при обробках в два терміни:
незабаром після збирання врожаю плодів і ягід до початку листопада і після опаду
листя. У перший термін обробки застосовують мідьвмісні препарати: НОРДОКС 75 (10-15 на 10 л води). Після
опаду листя можна використовувати ті ж препарати, а також Фітолавін. Фітолавін, ВРК
- антибактеріальний препарат, який має високу ефективність в захисті дерев від
бактеріозів, особливо ефективний для оздоровлення судинної провідної системи.
Фітолавін, ВРК пригнічує також розмноження патогенних грибів. Застосовується в
нормі 20 мл на 10 л води.